ПРОЕКТ ДЛЯ ТЕХ, КТО ПРЕДПОЧИТАЕТ СЛУШАТЬ
НАСТОЯЩУЮ МУЗЫКУ/ ПРОЕКТ НЕ ТОЛЬКО О РОКЕ

   ИСПОЛНИТЕЛИ          НОВОСТИ               MP3               КЛУБЫ               ФОРУМ               ОБРАТНАЯ СВЯЗЬ

Демо_графічний_вибух
Демо_графічний_вибух
Система нервів
Система нервів
Музичний лист щастя
Музичний лист щастя
Перший комерційний
Перший комерційний
Гуляйгород
Гуляйгород

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТАРТАК
система нервів


Ні, я не ту кохав
Мікрoff/onна перевірка
Байдики бити
Не забувай вертатись
Півники
Вогник
Розтрусіть свої сідниці
Вродливе м’ясо
Но пасаран!
Репетиція
Зима хвора
На даху
Не убий
Сонце
Джамайка
Понад хмарами
Червона рута–97


..................................................................... | ВIРШI


1. НІ, Я НЕ ТУ КОХАВ…

“Тартак” та: дует “Світязь”
Музика: А. Говорадло
Слова: А. Говорадло та С. Положинський
Аранжування: Д. Гершензон та “Тартак”
Студія: “Олекса” та “RRI”

У полоні темноти, наче сон з’явилась ти.
Та я прокинувся, тому що ти лишилась назавжди.
Я кохав тебе, як міг, квіти клав тобі до ніг,
Та білі мухи налетіли – вкрив любов холодний сніг.
Ця любов мене дістала – перед очима матиляла,
Цілий день, цілий день, цілий день мене пиляла!
І я спокій втрачав, я на тебе кричав,
Я горлянку зривав, як собака гарчав.
Ну скільки вже можна мені тебе вчити –
Ти дай мені трошечки перепочити,
Ти вилізи з хати, ти піди погуляти –
Людей подивитись, себе показати.
Погуляла, покружляла, погуляла, покружляла,
Людей подивилась, себе показала.
Погуляла, покружляла, погуляла, покружляла,
Та до мене назад ти оглоблі вертала.

Ні, ні я не ту кохав, не ті слова я говорив!
Ні, ні я не ту чекав, не ту теплом своїм зігрів!
Ніч, ніч осліпила нас – блакитних снів жадана мить!
Ні, ні я не тій моливсь – любов украла ніч!

Мов настояне вино, випив я любов давно –
Так добряче нализався, що мені вже все одно.
Проживу без тебе я, ти давно вже не моя –
Опинилась у в’язниці, тепер бог тобі суддя.
Добре так, добре так – я тепер одинак!
Добре так, добре так – я тепер холостяк!
Та твоє миле обличчя мене знов до себе кличе,
І цієї мани не позбутись ніяк!

Як приснишся вночі – то хоч бери та кричи –
Закриють очі глядачі, затулять вуха слухачі!
Не хочу знати, де ти, і знати, де тебе знайти.
Ти розумієш, чи ні? Ти не потрібна мені!

Ні, ні я не ту кохав, не ті слова я говорив!
Ні, ні я не ту чекав, не ту теплом своїм зігрів!
Ніч, ніч осліпила нас – блакитних снів жадана мить!
Ні, ні я не тій моливсь – любов украла ніч!



2. МІКРOFF/ONНА ПЕРЕВІРКА

“Тартак” та: “Роллікс”
Музика: Д. Ігнатов
Слова: Д. Ігнатов
Аранжування: “Роллікс” та “Тартак”
Студія: “RRI” та “Funk!Submarine”

Увага! Увага! Небезпечна лаба!
Що за?! Що за?! Що за?! Що за?!
Раз туди, раз туди-сюди!
Так, то є диво – я тримаю мікрофона!
З нього бризкає мова, ніби фарби з балона,
Вилітає, на вуха сідає,
Строкатими барвами по тусі гуляє.
Дубасить тусу, вуха розриває тонни кіловатів.
Повітря жбурляє мої літери
І тобі не вийти,
Замикає в коло і нема де себе діти.
Що?! Нема де себе діти!
Що?! Моя мова строката!
Що?! Нема де себе вкрити!
Що?!
Моя мова строката триває досі.
Немає місця прозі, є тільки мова строката.
Вона на риму багата,
Спрямова на… на змогу керувати.
Може брати, тримати та не відпускати,
Дивні речі з людом виробляти.
Тож сила у слові, а слова – це речення,
Рахуй кожну літеру та перевага забезпечена.
В мене є ще декілька слів,
Я скажу їх просто зараз:

Крутіших за нас немає,
Хай муза на шмаття розриває.
Тремтячими руками мікрофона стискаю,
Гукаю: де ви є, де ви є?!
Крутіших за нас немає,
Хай-хай музика на бій викликає
Тремтячими руками мікрофона стискаю,
Гукаю: де ви є, де ви є?!

Фейдери на повну! Гаца, гаца, гаца!
Добре чути звуки різні – вухами намацав.
Клацав пащекою, рот не закривався,
Говорив, балакав, поки не зламався.
Файно, струйово чутно мою мову,
До кожного дійде і прийде до мене знову.
Бумеранги кидаю, то є мої тексти,
Нелегкая доля моя – слова у маси нести.
То направо – наліво!
То направо – наліво!
То направо – наліво падає словесна злива,
Накриває, долає, великих розмірів сягає.
Сила слова нездоланная
Бряцає, стукоче… Децебели грають гарно
Усюди, де тільки мають бути люди –
Модні, круті, веселі незануди.
Мікрофона рученятами стисну
Знову зачитаю злісно!
В мене є ще декілька слів,
Я скажу їх просто зараз:

Крутіших за нас немає,
Хай муза на шмаття розриває.
Тремтячими руками мікрофона стискаю,
Гукаю: де ви є, де ви є?!
Крутіших за нас немає,
Хай-хай музика на бій викликає
Тремтячими руками мікрофона стискаю,
Гукаю: де ви є, де ви є?!

Будьмо! Раз туди, раз туди-сюди!
Будемо лабати, будемо читати, будемо!
Будьмо! Тільки раз! Ха! Тільки раз!
Будемо лабати, будемо, будемо!
Я кажу:
Будьмо! Раз туди, раз туди-сюди!
Будемо лабати, будемо читати, будемо!
Будьмо! Тільки раз! Ха! Тільки раз!
Будемо лабати, будемо, будемо!



3. БАЙДИКИ БИТИ

“Тартак” та: “Лос Динамос”
Музика: “Лос Динамос”
Слова: С. Положинський та В. Збирун
Аранжування: “Лос Динамос” та “Тартак”
Студія: “RRI” та “Funk!Submarine”


Як і кожна нормальна людина, я багато працюю та мало гуляю.
Ти мало гуляєш? Так, я мало гуляю!
Як і кожна порядна людина, я багато працюю та мало заробляю.
Ти мало заробляєш? Так, я мало заробляю!
Мені набридло, це мені набридло!
Мені набридло, це мені набридло!
Мені набридло, це мені набридло!
Мені набридло, це мені набридло!
Робота – не вовк – вона до лісу не втікає.
Робота – не дівчина – на мене почекає.
Робота – не вовк – вона до лісу не втікає.
Робота – не дівчина – на мене почекає.

Тож ходімо байдики бити!
Тож ходімо байдики бити!
Тож ходімо байдики бити!
Тепер я знаю, що мені робити!

Приходять байдики, сміються мені в очі.
Вони сміються тобі в очі? Cміються мені в очі!
Мармизи їхні я розквасити захочу.
Розквасити захочеш? Розквасити я хочу!
Вони дістали, вони мене дістали!
Вони дістали, вони мене дістали!
Вони дістали, вони мене дістали!
Вони дістали, вони мене дістали!
Вони бридкі – тут більш нема чого казати.
Бридким курдуплям треба дещо показати.
Вони бридкі – тут більш нема чого казати.
Таким курдуплям треба дещо показати.

Тож ходімо байдики бити!
Тож ходімо байдики бити!
Тож ходімо байдики бити!
Тепер я знаю, що мені робити!



4. НЕ ЗАБУВАЙ ВЕРТАТИСЬ…

“Тартак” та: “Де Шифер”
Музика: Д. Шифер
Слова: С. Положинський та Д. Шифер
Аранжування: Д. Шифер та “Тартак”
Студія: “RRI” та “Shiferstudio”

Взаємне непорозуміння… І ти жбурляєш слова,
Неначе каміння. Обертом голова,
Життя шкереберть і все частіше приходять
Нерозумні думки про смерть…
Не вистачає терпіння, не вистачає кохання,
Не вистачає грошей і це найбільше ламає…
Свої глибокі зітхання залишаєш для себе,
Бо до твого життя нікому діла немає.
Плачеш в подушку, смієшся у вічі,
І, щоб тебе зрозуміли, все повторюєш тричі.
Та часом важко збагнути елементарні речі
І ти знову шукаєш порятунок у втечі…
Та коли під холодним дощем омиєш обличчя
І пронизливим вітром остудиш голову,
А в тілі відчуєш страшенну втому –
Припиняй дуріти, повертайся додому!

Ти не забувай, ти не забувай вертатись…
Припиняй дуріти, повертайся додому!
Ти не забувай, ти не забувай вертатись…
Припиняй дуріти – повертайся!

Молоде подружжя – стара історія.
Маленькі діти, великі проблеми.
Любов невмируща вбивається побутом.
Любов тимчасова користується попитом.
Діти, діти, куди вас подіти?
Посадити на лопату та викинути за хату!
Та замість хати – квартира, замість лопати – ложка,
І сім’я тягне жили, вбиває тебе потрошки.
Нарікання дружини, голосіння дитини,
І сусід цілий день б’є кувалдою в стіни.
Від цього хочеться вити, від цього хочеться вбити,
Ну як в таких умовах можна когось любити?!!
Медовий місяць давно лишився позаду,
Не пригадати навіть першу взаємну зраду…
Ти грюкнув дверима, але сила не в цьому –
Ти потрібен сім’ї, тож повертайся додому!

Ти не забувай, ти не забувай вертатись…
Ти потрібен сім’ї, тож повертайся додому!
Ти не забувай, ти не забувай вертатись…
Ти потрібен сім’ї, тож повертайся!

І коли ти вирушаєш у далеку дорогу,
Коли в душі відчуваєш неймовірну тривогу,
Коли будуєш добробут на чужій стороні,
Коли руйнуєш добробут в незрозумілій війні,
Пам’ятай, що є люди, яким ти потрібен,
Пам’ятай, що є місце, куди можна вернутись!
Там для тебе завжди розчинені двері,
Там на тебе чекають, завжди на тебе чекають!

Ти не забувай, ти не забувай вертатись…
Там на тебе чекають, завжди на тебе чекають!
Ти не забувай, ти не забувай вертатись…
Там для тебе завжди розчинені двері!
Ти не забувай, ти не забувай вертатись…
Пам’ятай, що є місце, куди можна вернутись!
Ти не забувай, ти не забувай вертатись…
Пам’ятай, що є люди, яким ти потрібен!



5. ПІВНИКИ

“Тартак” та: Інна Укра
Музика: “Тартак”
Слова: С. Положинський
Аранжування: “Тартак”
Студія: “RRI” та “Funk!Submarine”

Півники співають: “Ку-ка-рі-ку!”.
Півники сидять на току.
Півники рано вранці встають.
Півники людям спать не дають!

Чо-чо-чому вони
Та-та-та-та-такі?

Півники потім топчуть курей.
Півники знову топчуть курей.
Півники все ще топчуть курей.
Півники затоптали курей!

Чо-чо-чому вони
Та-та-та-та-такі?

Півники пшеничку клюють.
Півники водиченьку п’ють.
Півники розкормили пупи.
Півники мабуть підуть в супи!

Чо-чо-чому вони
Та-та-та-та-такі?

Я не знаю!
І він не знає!
І вона не знає!
І вони не знають!
Ніхто не знає!

Чо-чо-чому вони
Та-та-та-та-такі?



6. ВОГНИК

“Тартак” та: “Бангі Хеп”
Музика: “Бангі Хеп”
Слова: “Бангі Хеп”
Аранжування: “Бангі Хеп” та “Тартак”
Студія: “Funk!Submarine”

Тупо сиджу – задивляюся в цю даль,
Котра нікуди не веде, який жаль,
Який жаль, що все промине,
Який жаль… Та ще тримає мене
Вогник світла, вогник надії,
Вогник, що веде мене в мої мрії.
Мрії, за якими вистачає знань,
Бо там немає питань.
Нема сенсу тут, нема сенсу в цих словах.
Хочеться сказати, та лишається лише страх.
Заплющуй очі, роздивляйся ті сни,
Про котрі ти так мріяв – дадуть спокій лише вони.
Фігаро, Фігаро, Фігаро, Фігаро – тут, Фігаро – там.
Бігаю тут, бігаю там по по кутам…
Ілюзія вдачі, непомітний штрих,
Поворот моєї долі, та ніби-то не встиг
Потрапити туди, куди кличе душа,
Потрапити туди, де на мене хтось чека.
Я повторюю те саме,
І мороз поза плечами,
Залишається лише йти туди, де:

Вогник світла, вогник надії,
Вогник, що веде мене в мої мрії.
Мрії, за якими вистачає знань,
Бо там немає питань.
Вогник світла, вогник надії,
Вогник, що веде мене в мої мрії.
Мрії, за якими вистачає знань,
Бо не виникає питань.

Розумію все, розумію всіх.
Але маю що сказати, поки ще не встиг
Дійти туди…
Куди?!
Туди, куди ріка тече
І берег скаже, ніби припече:
Заплющи очі – буде все…
Що все?!
Все те, чого хотів…
А може ні, може трохи…
І важкі та довгі роки
Запалають, як малесенькі вогні,
Котрі є в далині, в далині...
Так далеко від вас, так далеко від нас…
І я не знаю чим зайняти свій майбутній час...
Мене розіб’є апатія, і щось я так заслаб…
Краще я заплющу очі, аби без завад
Потрапити туди, куди кличе душа,
Потрапити туди, де мене хтось чека.
Я повторюю те саме,
І мороз поза плечами,
Залишається лише іти туди, де:

Вогник світла, вогник надії,
Вогник, що веде мене в мої мрії.
Мрії, за якими вистачає знань,
Бо там немає питань.
Вогник світла, вогник надії,
Вогник, що веде мене в мої мрії.
Мрії, за якими вистачає знань,
Бо не виникає питань.

Хочеться, хочеться, хочеться, звичайно, хочеться!
Хочеться тобі й мені, та може все владнається!
Віднайти себе, зрозуміти життя –
Може в ньому є сенс наступного дня?
Тупо все!
Тупо все лишає, тупо відлітає
І пісні зникають, та час проминає.
Заплющу очі та полечу далеко,
За ті хмари, де так легко!
Потрапити туди, куди кличе душа,
Потрапити туди, де на мене хтось чека.
Я повторюю те саме
І мороз поза плечами
Залишається лише йти туди, де:

Вогник світла, вогник надії,
Вогник, що веде мене в мої мрії.



7. РОЗТРУСІТЬ СВОЇ СІДНИЦІ

“Тартак” та: “Спідвей”
Музика: “Тартак”
Слова: С. Положинський
Аранжування: “Тартак”
Студія: “RRI” та “Funk!Submarine”

Як відомо, рано вранці важко прокидатися,
Бо дуже хочеться солодкі сни пододивлятися.
Так хочеться поспати – подалі послати
Всі справи, що так рано тебе примушують вставати.
А будильник дзеленчить так, що закладає вуха.
А будильник дзеленчить, але ти його не слухай!
Хай собі волає – він розуму не має,
А твою систему нервів поступово послабляє.
Та потрібно відшукати в собі краплю сили волі
І поволі прокидатись, прокидатися поволі.
Неначе пір’їну, відкинути перину
Та підняти себе рвучко, ухопивши за чуприну.
А коли піднявся сам – підіймай свою дружину,
Або просто тимчасову жіночу половину.
Розрахуйте одне одного конкретно по порядку
І зробіть свою ранкову енергійну фіззарядку!

Парубки та молодиці, розтрусіть свої сідниці!
Розтрусіть свої сідниці, парубки та молодиці!
Парубки та молодиці, розтрусіть свої сідниці!
Розтрусіть свої сідниці!
Парубки та молодиці, розтрусіть свої сідниці!
Розтрусіть свої сідниці, парубки та молодиці!
Парубки та молодиці, розтрусіть свої сідниці!
Парубки та молодиці!

Цілий день ти працював аж до сьомого поту,
Аж ось приходить вечір – ти закінчуєш роботу!
І з реклами в метро, і з газетних сторінок
На тебе подивиться твій відпочинок.
Годинник проб’є кільканадцять годин –
Але ти не повинен залишатися один,
Бо вечір засмокче, немов чорна дірка.
А дірка – не дівка, тож потрібна вечірка.
Приходиш туди, там, де музика грає.



8. ВРОДЛИВЕ М’ЯСО

“Тартак” та: “Фактично Самі”
Музика: І. Карпа
Слова: І. Карпа та С. Положинський
Аранжування: “Фактично Самі” та “Тартак”
Студія: “RRI” та “Funk!Submarine”

В мене світле волосся, блакитні очі
І кожна зустрічна жінка мене хоче.
Хоче доторкнутись, хоче обійняти,
Хоче мене пристрасно поцілувати.
Коли я в самих трусах гуляю по пляжу,
Кожна стежить за мною –
Дивиться, куди я ляжу.
Але я до жодної з них не підходжу,
Я занадто гарний,
Я цього зробити не можу.
Та хіба ж спроможна до кохання та краса?
Та вона ж собою повна, значить – пуста вона.
І кохання – ілюзія, кохання – ілюзія,
Кохання – ілюзія, краса – то ілюзія!

А ти м’ясо!
А я такий апетитний!
М’ясо!
А я такий соковитий!
М’ясо!
А я такий ароматний!
Краса – то ілюзія!
Я такий, я такий!

Ні, ні, ні, ні!
Я високий брюнет, я кремезний, засмаглий!
Я до кохання по-справжньому спраглий.
Я вже майже живу в тренажерному залі,
Бо хочу, щоб на мене западали кралі.
В мене біцепси, трицепси, дельти, трапеції,
А пахну так, неначе щойно запірнув у спеції.
А ще я частенько в люстерко на себе дивлюся,
Бо я сам від себе тягнуся…
Та хіба ж спроможна до кохання та краса?
Та вона ж собою повна, значить – пуста вона.
І кохання – ілюзія, кохання – ілюзія,
Кохання – ілюзія, краса – то ілюзія!
Покуштуй мене, крихітко!
Розірви мене ручками!
Покусай мене зубками!
Посмокчи мене губками!

А ти м’ясо!
Бо я такий апетитний!
А ти м’ясо!
Бо я такий соковитий!
Просто м’ясо!
Бо я такий ароматний!
Краса – то ілюзія!
Я такий, я такий!



9. НО ПАСАРАН!

“Тартак” та: “Танок На Майдані Конго”
Музика: “Тартак”
Слова: О. Сидоренко та С. Положинський
Аранжування: “Тартак”
Студія: “Funk!Submarine”

У боса нова “Лада-Самара”!
Лампами сяє там ліва фара,
Молока тонна посеред салона.
Пасе корів майор Марадона.

Таке орати треба трактора,
Але біда – полетіла ресора!
Сосе трава росу, трава хоче води.
Плакса майор в бугая прима роди.

Це каса-дель-Буча, Буча-дель-каса –
Місто Москва далеко, та є пряма траса.
Грала гітара, стрибала саранча.
Баба пре діда до нас на ранчо.

Мою кров п’є комар, я не тому дав паса!
Гнила фазенда, захиріла тераса.
Приперли менти – брутальна запара!
Подерли пончо... Рятуй, Че Гевара!

Но пасаран! Но! Но!
Но пасаран! Но! Но!
Но пасаран! Но! Но!
Но пасаран! Но пасаран! Но!

Віброкалібра вділа ласти Мар’яна.
Бухала до ранку, тому стала п’яна.
Вона натягала кальсони мера –
Підхопилась зараза – дика холера!

Пульс еротично баха понуро –
Артеріально є температура!
То є така біда, кара та розплата:
Не стара, не коса – стала така горбата!

Вона баче сон – кобра їла мангуста.
Ту кобру замоче гранула дуста.
Без інтересу тихо бурмоче
Медикаментозно – ой, лиха навроче!

Наче пава, з резерву дістала консерву,
Забила на дієту – зробила перерву.
Як бобер несе сито, доктор суне баяна –
То не отрута, то медицина, Мар’яно!

Но пасаран! Но! Но!
Но пасаран! Но! Но!
Но пасаран! Но! Но!
Но пасаран! Но пасаран! Но!

Путана! Корида! Бурітос і текіла!
Путана! Корида! Бурітос і текіла!
Путана! Корида! Бурітос і текіла!
Путана! Корида! Бурітос і текіла!

Но пасаран! Но! Но!
Но пасаран! Но! Но! Но пасаран! Но! Но!
Но пасаран! Но пасаран! Но!


10. РЕПЕТИЦІЯ

“Тартак” та: “Основний Показник”
Музика: “Тартак”
Слова: С. Положинський
Аранжування: “Тартак”
Труба: Петруччо
Студія: “RRI” та “Funk!Submarine”

На паркані парами ліпилися пара-папери.
Репери юрмилися, юрмилися ре-пе-пе-пери –
Крейдою та фарбами ма-малювали-креслили.
Ніхто не знав, що саме, але хороше та весело!
Заграли барабани піднялися прапори.
Всі транс-парам-паранти хапали та лапали.
Раптово позбігалася замилена міліція,
Та це не революція – це тільки репетиція!

Це реп-петиція, це реп-петиція,
Це реп-петиція, це репе-репетиція!
Це реп-петиція, це реп-петиція,
Це реп-петиція, це репе-репетиція!

За парканом не було нічого нецікавого –
Там троє хлопців дівчину на-напували кавою.
Кавою-какавою – смачною та ласкавою –
Вже вісім літрів випила, та все було замало їй!
Не витримали хлопці – та дрючками по потилиці!
Була колись ти милою – тепер молись на милиці!
Вже зір зарезервовано, уже зникає дикція,
Та це не екзекуція – це тільки репетиція!

Це реп-петиція, це реп-петиція,
Це реп-петиція, це репе-репетиція!
Це реп-петиція, це реп-петиція,
Це реп-петиція, це репе-репетиція!

Під парканом на панелі панночка стояла.
Панночка-паняночка ті-тілом торгувала.
Тіло було втілене, тож добре торгувалося –
Дуже мало того тіла на продаж зосталося.
Продала багато, бо це було на свято,
І хлопці, та дівчата – всі хотіли погуляти.
Зайняла та панночка вигідну позицію,
Та це не проституція – це тільки репетиція!

Це реп-петиція, це реп-петиція,
Це реп-петиція, це репе-репетиція!
Це реп-петиція, це реп-петиція,
Це реп-петиція, це репе-репетиція!

Вухами послухайте – я маю пропозицію!
Ми репану-порепану репе-перепетицію
Оформимо в петицію, пошлемо у міліцію –
Нехай займе позицію на нашу пропозицію!

Це реп-петиція, це реп-петиція,
Це реп-петиція, це репе-репетиція!
Це реп-петиція, це реп-петиція,
Це реп-петиція, це репе-репетиція!


11. ЗИМА ХВОРА

“Тартак” та: “Мотор’ролла”
Музика: С.Присяжний
Слова: І. Лисий
Аранжування: “Мотор’ролла” та “Тартак”
Студія: “Funk!Submarine”

Крижинки, як хмари – бачиш їх – з неба падають шмарами білими під ноги –
То зима хвора!
То дідо, п’яний, Мороз поніс торбу лісом – зачепився, впав, побився –
Сракопад!
То задрипана стоїть ялинка – соромно – обшарпали діти дурні –
Гасають!
То баба стоїть – відро на голові, дві булки стирчать снігові –
Естетично!

То з гори зірка покотилась,
Пролетіла, яскрава, в чорну річку впала – втопилась
В Новий Рік!
То зима!
Прийшла зима!
Повна зима!
Зовсім зима-ма-ма-ма!…

То закуті стоять дерева – чорні – хитаються – обліпили птахи безжалісні –
Посідали!
То скажені якісь люди ходять – мандаринами марять, а свята не буде –
Нап’ються!
То рік приходить новий – бамкає – шибку вибив пробкою –
Вилетіла!
То я хотів на двір – вийшов – надибали, перестріли, зуби вибили –
Хулігани!

То з гори зірка покотилась,
Пролетіла, яскрава, в чорну річку впала – втопилась
В Новий Рік!
То зима!
Прийшла зима!
Повна зима!
Зовсім зима-ма-ма-ма!…



12. НА ДАХУ

“Тартак” та: “Графіт”
Музика: А. Хливнюк та “Тартак”
Слова: А. Хливнюк
Аранжування: “Графіт” та “Тартак”
Студія: “Funk!Submarine”

То був один із тих похмурих, але чудовий ранок.
Над багатоповерховими дворами шикувались хмари.
Я намагався врахувати кількість їх ланок…
Палав світанок, лунав біт ледачий.
Я сьогодні не працюю, пацани на дачі.
На папір лягають кльово слово за словом,
Незважаючи на настрій, час, аспекти мови.
Мов річки течія – за реченням речення.
Я ненадовго перейшов на самозабезпечення.
Гайда на дах – ловити птахів, дивитись в воду.
Сьогодні час забути про застуди і негоди,
Про перешкоди кожуха. Знімай свої заброди –
Дива погоди обійти ми маємо нову нагоду!

Саме тому що зустрічаємо зорю!
Саме тому, що знов і знов я на стіні її малюю!
Саме тому, чому і я не знаю сам!
Я за ранок цей, я за ранок цей, все віддам!

Ловлю флешбек, неначе все це вже десь бачив –
Вже ворожили на вдачу, вже їздили на дачу.
У нас є, безперечно, всі шанси побути в трансі,
До ранку вистрибувати божевільні танці!
І навіть далі і далі – вище, до сонця ближче!
Хто-небудь, поясніть мені – навіщо це горище?
Ми на будівлі, немов на острові. Все дуже просто –
Смажені тости ми, у пошуках вражень гострих.
Я впевнений, що разом з нами ціла країна –
На дах по стінах! Хтось зустрічає зорю постійно…
Ну ось і все – настав день новий! Заворушились люди,
Та це ще не кінець. Ти чуєш? Ще далі буде!
Та це ще не кінець. Ти знаєш – ще далі буде!

Саме тому що зустрічаємо зорю!
Саме тому, що знов і знов я на стіні її малюю!
Саме тому, чому і я не знаю сам!
Я за ранок цей, я за ранок цей, все віддам!

А ми в басейни пострибали, ми вас там надибали.
Ми рвали бур’яна кущі, грали в кучі-мали.
Це бажано деколи – чи доведеться ще колись?
Насправді, ми завелись – нарешті дочекались!

Саме тому що зустрічаємо зорю!
Саме тому, що знов і знов я на стіні її малюю!
Саме тому, чому і я не знаю сам!
Я за ранок цей, я за ранок цей, все віддам!



13. НЕ УБИЙ

“Тартак” та: Сірик
Музика: Сірик
Слова: Сірик
Аранжування: “Тартак”
Студія: “RRI” та “Shiferstudio”

Не убий, людино!
Не убий нікого!
Не убий жучка
На своїй дорозі!
Не убий нікого –
Будь жаліслива.
Але не убити –
Чи це так можливо?
Чи це так можливо?

Не убий комарика,
Що тебе кусає!
Не убий мікроба,
Що тебе вбиває!
Колорадського жука
Теж не вбивай –
Він хай їсть картоплю,
А ти помирай!
А ти помирай!

Але все ж на доброму
Будуй життя своє!
Знай, що з правила
Винятки є!
І коли вже зло
Ллється через край –
Ти роби, що хочеш,
Але не вбивай!



14. СОНЦЕ

“Тартак” та: “Sбей Пепел’s”
Музика: “Sбей Пепел’s”
Слова: Франц
Аранжування: “Sбей Пепел’s”
Студія: “Комора” та “Funk!Submarine”

Ти не будеш цвісти у моєму садку.
Я не стану поводитись з тобою, як слід.
Я збираю свої речі – геть від тебе йду.
А зараз твоя черга – кидай тіло вниз.
Праворуч – бетонна стіна,
Ліворуч – зачинені двері.
Порожня хата моя,
Там, на моїй стелі

Ти намалюй мені сонце!
Ти намалюй мені!
Ти намалюй мені сонце!
Ти намалюй мені!

Ти не станеш хвалити мої вірші,
Але ти кохаєш саме так, як я.
Ти дай мені свободу бути на самоті,
Бо ніколи не було між нами більшого вогня.
Праворуч – бетонна стіна,
Ліворуч – зачинені двері.
Порожня хата моя,
Там, на моїй стелі

Ти намалюй мені сонце!
Ти намалюй мені!
Ти намалюй мені сонце!
Ти намалюй мені!


15. ДЖАМАЙКА

“Тартак” та: “Флайzzzа”
Музика: І. Мельник та А. Самойло
Слова: “Флайzzzа та С. Положинський
Аранжування: “Флайzzzа” та “Тартак”
Студія: “Funk!Submarine”


Час, як я, спить серед білого дня,
Серед темної ночі…
А я так не хочу!
Я хочу, щоб гаряче сонце Джамайки
Світило на кожному континенті –
Цілодобово – у ритмі аптеки!
Ліки у формі інфрачервоного променя без анальгіну!
Згину, якщо не відчую тепло за годину!

Я би стоптала свої гарні ноги,
Я би пройшла два мільярди кроків,
Я б залила пустелю водою,
Щоб зустрітись, Джамайко, з тобою!
Джамайка! Джамайка!
Джамайка! Джамайка!

Думка приємна! Дістану тамтами –
Заграю мелодію гарного стану.
Зажовані ритми в ультрахвильовому діапазоні
Не тиснуть на скроні.
Долоні до неба, а з неба зорі –
На жовтий пісок, на дзеркало океану.
Я тону… Льодовики навколо мене тануть…
Дзвоник – я встану!

Я би стоптала свої гарні ноги,
Я би пройшла два мільярди кроків,
Я б залила пустелю водою,
Щоб зустрітись, Джамайко, з тобою!
Джамайка! Джамайка!
Джамайка! Джамайка!

А я вам скажу, що уся ота Джамайка –
Це просто яскравий сон, це просто байка.
Уважно подивіться – озирніться довкола –
Рідна земля також по-приколу!
Вам потрібно сонце? Ось воно!
Вам потрібно море? Ось воно!
Вам потрібна трава? Ось вона!
…Ой, ні – вибачайте – трави нема!
А на Джамайці негри бородаті –
Вічно обдовбані, вічно піддаті.
А ми з вами там не потрібні нікому,
Тому давайте краще залишимося вдома!

Я не стопчу свої гарні ноги,
Я не пройду два мільярди кроків,
Я не заллю пустелю водою,
Я не зустрінусь, Джамайко, з тобою!
Джамайка! Джамайка!
Джамайка! Джамайка!
З тобою!
Джамайка!



16. ПОНАД ХМАРАМИ…

“Тартак” та: Катя Chilly
Музика: “Тартак”
Слова: С. Положинський
Аранжування: “Тартак”
Студія: “RRI” та “Funk!Submarine”

Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться – світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.

Ти знаєш, як я за тобою сумую.
Я не знаходжу собі місця –
Вибігаю з дому, цілу ніч мандрую
Вулицями міста.
Самотнього, як я, самотнього, як ти.
Міста, що поєднало мене з тобою,
Міста, що розлучило тебе зі мною.
Я хотів би запитати – навіщо?
Та замість відповіді тільки вітер свище…
Десь там – у безлюдних провулках,
Де лиш бродячі пси блукають,
Шукаючи притулку,
Шукаючи поживи.
В них в очах давно нічого не жевріє,
У них нема надії, їм залишається безбарвна безнадія.
Їх нічого вже не гріє…
Однак я знаю – на цих порожніх вулицях нічого не шукаю –
Просто втікаю сам від себе.
В своїй уяві знову йду до тебе,
Тому що хочу поєднати дві розірвані частини
Одного цілого –
Ніжного та сильного, чорного та білого.
Можливо, я смішний,
Можливо, я занадто романтичний,
Такий однаково знайомий та однаково незвичний.
Все просто – у моїй душі горить багаття!
Але я хочу помовчати…
Тепер ти маєш щось казати, Катя!

Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться – світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.

А незабаром вийде сонце – я йому зрадію!
Тому що кожний новий день дає мені нову надію
На те, що ти прийдеш, приїдеш, прилетиш…
Та поки що не можу зрозуміти я – куди ж?…
Куди мені себе подіти доти,
Коли відчую на устах своїх солодкий дотик?
Коли втоплюся в сяйві темно-карої безодні?
Коли це буде? Завтра? Чи, можливо, вже сьогодні?
Коли мене в свої обійми забереш ти –
Мене всього, без залишку, без решти?
Коли дозволиш запірнути в чорні хвилі,
Своє тепло розлити у твоєму тілі?…
А час іде… І скільки кроків ще мені зробити треба,
Щоб ніч минула, зникла самота
І я таки дійшов до тебе?
Здогадуюсь, що там тобі без мене аж нічим не краще!
Можливо, трошки легше…
Можливо, значно важче…
Ти потерпи… Я потерплю –
Недовго вже чекати!
Але я знову замовкаю…
Тепер ти, Катя, маєш щось казати!

Понад хмарами зорі парами розсипаються.
Понад росами верби з лозами колихаються.
Місяць світиться – світло сиплеться діамантами.
Вітер дується, хлопці журяться за дівчатами.



17. ЧЕРВОНА РУТА-97

“Тартак” та: Васік
Музика: “Тартак”
Слова: С. Положинський
Аранжування: “Тартак”
Студія: “Funk!Submarine”

Давай потанцюєм веселий танок на майдані Конго!
Давай танцювати так енергійно і так довго…
Приходить тато і каже: “Дай мамі поспати!”.
А я не хочу, я хочу співати, я хочу стрибати!

А мої друзі живуть на зеленому лузі.
На тому лузі трава шовковиста, роса така чиста!
А мої друзі люблять в траві повалятись на пузі –
В траві лежати, росу збирати в прозоре намисто.

Ми тут фактично самі, тут, фактично, нікого немає.
Бачиш – трьох поросят ганебні вовки догризають.
Бомба лишила свій трек, та його ніхто не побачить.
Три голосні та чотири – скажіть, поясніть, що все це значить?

А мої друзі живуть на зеленому лузі.
На тому лузі трава шовковиста, роса така чиста!
А мої друзі люблять в траві повалятись на пузі –
В траві лежати, росу збирати в прозоре намисто.

Я такий мотор’ролльний, я влаштую гонитву шаленим спідвеєм.
В нас була спільна дорога, але врешті кожний пішов своєю.
Радо славили землю свою, а собі не лишилося слави.
І лише лось Динамо спромігся хоч якось втікти від облави.

So, мої друзі живуть на зеленому лузі.
На тому лузі трава шовковиста, роса така чиста!
А мої друзі люблять в траві повалятись на пузі –
В траві лежати, росу збирати...

Я хотів стати лордом, але замість цього отримав по морді, по морді.
Не мали що дати – забрали в солдати, забрили – та й годі.
Спалахнув шифер, та вже не горить, не палає.
Я поїхав до Чілі, та наших там майже нікого немає.

Бо мої друзі живуть на зеленому лузі.
На тому лузі трава шовковиста, роса така чиста!
А мої друзі люблять в траві повалятись на пузі –
В траві лежати, росу збирати в прозоре намисто.



ТАРТАК

идея и дизайн проекта
'RealRock/Реальный Рок' -
Иван С. Данилов aka Desso